Наче птахи летять невблаганно літа, 
Залишають свій стрій дорогі ветерани. 
У минуле пішла найстрашніша війна, 
Та про неї постійно нагадують рани. 

З кожним роком все менше і менше стає 
Тих людей, які нам здобули Перемогу. 
Лише пам'ять забути про них не дає, 
Пам’ятаймо про них і молімося Богу. 

Нехай Вічні вогні на могилах горять, 
Перед ними завжди на коліна ставайте. 
Пам’ятайте живих і померлих солдат, 
Схиліть голови – шану віддайте! 
Віталій Назарук